«Об’єднуйтесь та впливайте!» – сертифікати з таким гаслом отримали вже двісті п’ятдесят учасниць тренінгів за проєктом «Голос жінок і лідерство – Україна» (ГЖЛ), який втілює Український Жіночий Фонд за підтримки Уряду Канади.
З квітня 2020 по квітень 2021 року відбулося десять тренінгів для учасниць жіночого / феміністичного руху. Навчання організовують партнери проєкту. Міжнародний фонд «Відродження» проводить такі тренінги, як: «Розбудова коаліцій та партнерств», «Адвокація: від зерен до врожаю» і «Бюджетна адвокація». А громадська організація «Ла Страда – Україна»: «Адвокація: на шляху до забезпечення ґендерної рівності та протидії ґендерно зумовленому насильству» та «Протидія ґендерно зумовленому насильству, в тому числі домашньому насильству: чому це важливо та як мобілізувати діяльність у цьому напрямі».
Десять перших тренінгів ГЖЛ припали на період карантинних обмежень, тож програми довелося перекроювати під віртуальний простір. Однак і тренерки, й учасниці переконують: ці навчання були живіші за живі, а результати вже втілюються в реалі.
Як тренінги ГЖЛ подолали кілометри, час, упередження і чорні віконця зуму
Важливо, щоб учасниці не просто зрозуміли принципи й інструменти адвокації та побудови коаліцій, а розробили кампанії і створили партнерства. А для цього потрібно, щоб жінки не вимикали камери, утримували увагу, швидко реагували, роззнайомились і почали взаємодіяти вже під час віртуального навчання.
«Ми адаптували кожен тренінг до умов онлайну всією тренерською командою, – каже Анна Вощінкіна, координаторка проєкту ГЖЛ від МФ “Відродження”. – Вправи для міні-груп, інтерактивні дошки, ігри, спільні перегляди, віртуальні кава-брейки і сестринська атмосфера, яка вийшла за межі наших зум-сесій. Учасниці приходили на тренінги з дуже різними рівнями цифрових навичок. Ми одразу домовилися, що навчаємося гуртом, усі можуть звертатися по допомогу й надавати її. Підказували одна одній, де яка кнопка в зумі, як поділитися гугл-доком, створити акаунт у ватсапі. Жінки все хапали з льоту, деяким наша дистанційка навіть більше сподобалася, ніж офлайн-заходи».
«Ніхто не відволікає, не ходить між рядами, тренерка прямо перед очима. Працюєш у хмарних сервісах, усі записи зберігаються. Потенційних партнерок одразу гуглиш. Бракувало хіба що small talks за кавою у перервах», – відгукується учасниця одного з перших тренінгів Юлія Розуменко з Українського Жіночого Конгресу (Київ).
Запит на невимушені розмови не лишився без відповіді. Зум-конференції почали відкривати на півгодини раніше і запрошували жінок погомоніти. Онлайн кава-паузи – в топі вражень: напередодні тренінгу кожна учасниця отримала посилку, в якій на додачу до робочих матеріалів знайшла триденний запас смаколиків. Кожен гостинець можна було розпаковувати у призначений день навчання. Це додавало «саспенсу» і компенсувало віртуал.
Найбільш жваві та продуктивні дискусії тренінгів із протидії ґендерно зумовленому насильству, проведених у межах ГЖЛ громадською організацією «Ла Страда – Україна», відбувались у невеликих групах. Це дозволяє не лишити жодну учасницю осторонь. Адже коли працюєш над теорією змін, будуєш «дерева» причин та рішень, результат команди залежить від включеності кожного гравця. Подолати бар’єри віртуального спілкування допомагала тепла атмосфера, а також можливість на живих прикладах опанувати складні теми. «Українське законодавство щодо протидії та запобіганню ґендерно зумовленому насильству, практику співпраці з органами влади та місцевого самоврядування ми розбирали, аналізуючи звернення на Національну гарячу лінію запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації», – розповіла Олена Баннікова, координаторка ГЖЛ від ГО «Ла Страда – Україна».
Тимбілдингу сприяли кіноперегляди. Жінки, яких розділяли сотні кілометрів, переживали одні емоції, розмірковували на одну тему, тож в обговоренні вдавалося відчути ефект спільного кола. Відеоінструкцією з адвокації стала кінострічка «Янголи із залізними щелепами» – заснована на реальних фактах історія про ціну, якою суфражистки добивалися права голосу сто для жінок у США понад років тому. Картини «Гордість» і «Круті віражі» вчили, як люди різних інтересів і мотивів можуть об’єднуватися для спільної мети; як виходити зі своєї бульбашки і бачити в людях партнерів, а не ярлики стереотипів.
«Жінки, що впорались або живуть із наркозалежністю; жінки, які повернулися з місць позбавлення; ЛБТІ; працівниці секс-індустрії – до них упереджене ставлення навіть у деяких представниць жіночих правозахисних організацій. Коли вони бачать, що у кожної є суперсила, а ситуативні партнерства приносять результат, якого б не досягли поодинці, – стіни падають, кордони стираються», – каже Анна Вощінкіна.
Історії успіху, які почалися на тренінгах
«Громадські активісти, як і влада, зазвичай налаштовані опонувати, а не бути партнерами. Друге надважливе – часто ми «наздоганяємо і заподіюємо добро», ґрунтовно не вивчивши проблеми, потреби і можливі шляхи до вирішення. Наприклад, починаємо шукати ресурси на те, що може бути вже в наявних бюджетних програми населеного пункту. Слухати і домовлятись-домовлятись-домовлятись!» – до такого висновку підштовхнули тренінги Оксану Созонюк з ГО “Асоціація громадських радників України” (Львівщина).
Учасниці навчань із протидії ґендерно зумовленому насильству також засвідчили, що багато перешкод можна подолати, налагодивши комунікацію між зацікавленими сторонами. Успіх у цій справі починається з того, що постраждалі перестають замовчувати проблеми, звертаються по допомогу, знають, де її отримати і діляться позитивними змінами у своєму житті; місцева влада стає зацікавленою протидіяти насильству і співпрацювати з громадським сектором.
Координаторка ГО «Жіночий хаб» (Хмельниччина) Вікторія Пархомець уже застосувала навички планування кампанії і побудови партнерств, проводячи разом із майже десятьма організаціями перший в історії Хмельницького Марш жінок: «Ми почали з ідеї, домовилися, хто що робить: одні привозять стіл, інші друкують плакати, у когось є банер чи рупор, решта спілкується з учасниками й учасницями, з поліцією. Приїхали навіть сільські жінки – мало задіяний потенціал жіночого руху. Щоб стати впливовими, їм потрібен доступ до знань і спілкування, відчуття причетності. Завдяки тренінгам ГЖЛ складні речі тепер очевидні: як знаходити зацікавлені сторони і тих, хто ухвалює рішення; які є інструменти залучення і впливу, що робити після того, як досягли мети».
Серед успішних історій тренінгової програми ГЖЛ – адвокаційна кампанія Ірини Тишко з Громадського альянсу “Політична дія жінок” (Київщина). Ірина прийшла на тренінг ГЖЛ з ідеєю заходів «Вибори без сексизму». Навчальна програма за проєктом «Голос жінок і лідерство – Україна» дала знання, інструменти, індивідуальні консультації і навіть фінансові ресурси для втілення масштабної кампанії. Тренерська команда, спостерігаючи за тим, як навчається Ірина, порадила їй взяти участь у грантовому конкурсі фонду «Відродження» і рекомендувала її як організаторку, що прагне і може провести комунікаційну спецоперацію на високому рівні. «Вибори без сексизму» отримали фінансування, завдяки якому моніторили випадки порушення прав жінок на виборах, створили чат-бот у фейсбуці, який збирав усі повідомлення про дискримінацію та сексизм щодо кандидаток з усієї України: принизливої політичної реклами, тиску, дискримінаційних висловлювань від медіа, конкурентів і виборців. Ірина Тишко разом із командою надсилали скарги до Центральної виборчої комісії та комісії з журналістської етики, підготували два судові позови. В межах кампанії було знято повнометражний документальний фільм «Один день з життя кандидатки». Безпрецедентну для України стрічку про те, як чотири кандидатки боролися за право бути обраними на місцевих виборах 2020-го року, покажуть одразу на двох фестивалях жіночого феміністичного кіно: Toronto Woman International Film Festival та Luleå International Film Festival у Швеції.
Тренінги із запобігання та протидії ґендерно зумовленому насильству спонукали Ольгу Зінченко, співзасновницю соціального проєкту «Поговоримо?» в інстаграм, (м.Київ) – перейти від просвітницької роботи до консультацій: «Досі ми лише пояснювали, що таке домашнє насильство, як його ідентифікувати. Тепер, коли ми володіємо інформацією про приписи та механізми перенаправлення, до нас звертаються свідки домашнього насильства і постраждалі. І ми даємо конкретні рекомендації: що говорити поліції, як безпечно повернутись у свій дім, коли там є кривдник, як отримати аліменти».
Активістка і волонтерка Наталія Міщенко передала нові знання про те, як запобігати ґендерно обумовленому насиллю в громадах 74-м мешканцям зони розмежування в Луганській та Донецькій області через онлайн-тренінги. А модель та інстаблогерка, учасниця першого сезону телешоу “Супермодель по-українськи” Тетяна Брик започаткувала проєкт «День перевтілення з Тетяною Брик» у Миколаєві: спілкується з жінкою чи дівчиною, яка має досвід аб’юзивних взаємин; організовує фотосесію, завдяки якій героїня може побачити себе в новому образі, відпустити травматичний досвід і підняти самооцінку. На Тетяну підписані понад 276 тисяч інстаграмерів, переважно молодь. Через соцмережу дівчина розповідає їм, що таке насильство над жінками, як його не допустити і що робити, коли лихо вже трапилося.
Учасниці тренінгів ГЖЛ створили коаліції і проєкти адвокаційних кампаній для жіночих/феміністичних організацій, які подали на грантовий конкурс Українського Жіночого Фонду в межах «Голосу жінок і лідерства – Україна».
Навчання тривають. Щоб стати учасницею тренінгів, слід відстежити анонс на ресурсах Українського Жіночого Фонду, Міжнародного фонду “Відродження” та громадської організації “Ла Страда – Україна”, подати заявку і пройти конкурсний відбір.