серпень 2020

Марта Коломиєць – жінка, яка невимушено об’єднувала континенти

Марти Коломиєць не стало 16 серпня 2020 року. Багато років вона була членкинею і головою правління Українського Жіночого Фонду. Ми намагалися пригадати, відколи почалася наша спільна історія. І зрозуміли, що Марта була з УЖФ завжди: генераторкою ідей, наставницею, натхненницею.

Двадцять років вона ділилася з УЖФ своїм талантом бачити цінності і об’єднувати навколо них жінок і чоловіків із різних частин світу, поколінь, середовищ. Відома і впливова журналістка і громадська діячка була легкою і щирою у спілкуванні, хто б до неї не звертався. Нетерпимою Марта ставала лише до несправедливості. Коли вона у щось вірила, то об’єднувала довкола цієї справи людей із різних світів, які раніше не перетиналися. І люди потроху ставали такими ж, як вона, добрими і відкритими.

 

Допомагати і приймати допомогу – легко

«Марта завжди була готова допомогти, робила це легко – і їй відповідали тим самим. Вона зріднювала незнайомих між собою людей навіть на далеких континентах, - згадує Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку УЖФ. – У Сполучених Штатах Америки незнайомі люди приймали нас, як рідних – достатньо було отримати коротке повідомлення від неї. Я сама ні хвилини не вагалася, коли Марта попросила мене прихопити до ручної поклажі в літак величезний макет пам’ятника, який її знайома архітекторка зі США передавала на конкурс. А коли я дізналася, що саме цей проєкт виграв, відчула таку радість, наче він був і мій».

Наталя Карбовська вдячна Марті Коломієць і за вміння приймати: «Колись після мого виступу на конференції у США до мене підійшла американка, зняла з руки золотий перстень і попросила прийняти його як внесок у розвиток жіночого руху в Україні. Мені було незручно, я попросила поради в Марти. І вона сказала приймати, адже людина робила пожертву щиро. Пояснила, що не прийнявши, я ображу і зневірю людину».

«Свою першу в житті вишиванку я отримала в подарунок від Марти Коломиєць, - розповідає директорка Українського Жіночого Фонду Олеся Бондар. – Ми планували випускний «Першого кроку до успіху», програми розвитку молодіжного жіночого лідерства, і він випадав на День Конституції. Я між іншим обмовилася, що красиво було б у такий день вдягнутись у вишиванки, та в мене своєї немає, а шукати вже пізно. Марта подарувала мені свою».


Жіночий рух, який долає час і простір

Лідерську програму для дівчат «Перший крок до успіху» запропонувала саме Марта Коломиєць. Вона була переконана, що до жіночого руху слід долучати молодь, давати їй силу і натхнення, а молодь живитиме своєю енергією рух. За 14 років виросло ціле покоління випускниць програми - лідерок, які нині очолюють громадські організації і потужні жіночі рухи.

Перші масштабні публікації Українського Жіночого Фонду також пов’язані з Мартою Коломиєць. Про УЖФ і український жіночий рух голосно заговорили в медіа завдяки благодійній акції «Краса заради життя», яку організувала Марта. Вона влаштовувала покази українських модельєрок у США, її друзі-художники дарували свої картини – для того, щоб зібрати кошти на мамограф для українок. Марта запалювала своїми мріями так, що люди вірили і вкладались, як у власну справу.

Цього року УЖФ почав втілювати проєкт «Голос жінок і лідерство – Україна». Завдяки йому український жіночий/феміністичний рух матиме чітку стратегію розвитку і стане впливовим. Натхненницею цього проєкту була Марта Коломиєць. Вона вірила в те, що все можливо, коли люди об’єднуються. Вона була майстринею єднання, і на заваді не ставали ні кілометри, ні часові пояси.

Дивіться також

вересень 2020
Третього вересня 2020 р. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оприлюднив рішення у справі Ірини Левчук проти України. Як цей прецедент може змінити ситуацію з правами жінок, розповіли на пресконференції представниці провідних жіночих і правозахисних організацій та безпосередні учасниці судових процесів.
вересень 2020
Уперше українка виграла справу про домашнє насильство в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Ірина Левчук, мама чотирьох дітей, боролася за те, щоб виселити зі спільної квартири колишнього чоловіка-агресора та забезпечити право своїх дітей на дитинство без постійних конфліктів та погроз. Однак українські суди апеляційної і касаційної інстанції, стали на бік кривдника та вирішили, що його право на житло важливіше за право дітей на нормальне існування. Тому право на повагу до сімейного життя родини довелося шукати у Страсбурзі та звернутися до ЄСПЛ.
вересень 2020
2 вересня 2020 року, Київ – Український Жіночий Фонд та громадські організації «Ла Страда - Україна», Асоціація «Жінки в медіа» представили результати першого ґрунтовного дослідження антиґендерних рухів України «Ґендер чи антиґендер. Хто атакує демократію в Україні?».