жовтень 2020

Заява №2 за проміжними результатами ґендерного моніторингу на місцевих виборах в Україні 25 жовтня 2020 року

Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом (НДІ) здійснює ґендерний моніторинг місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.

Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування. В межах моніторингу проводиться збір та аналіз відкритих даних в усіх областях України, а також спостереження за виборчою кампанією та глибинні інтервю з кандидатками у 10 областях – Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Львівській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Чернівецькій.

Напередодні дня голосування Український Жіночий Фонд підбиває проміжні підсумки ґендерного моніторингу виборів.

Виборчим кодексом встановлена вимога до партій дотримуватись черговості у списках кандидатів, зокрема в кожній п’ятірці списку має бути не менше двох кандидатів чоловіків або жінок. Таким чином, ґендерна квота становить 40%.

Така норма діє для виборів у громадах із кількістю 10 тисяч і більше виборців, а також для виборів до обласних рад, районних та районних у місті рад. Оскільки можливості самовисування на виборах до таких рад згідно Виборчого кодексу немає, роль партій у забезпеченні представництва жінок і чоловіків на виборах зростає.


За результатами аналізу офіційних даних, завдяки дотриманню ґендерної квоти у виборчих списках до 22 обласних рад – загалом 43% жінок, тоді як у поточному складі обласних рад – тільки 15%.
Подібна ситуація і у проаналізованих виборчих списках до 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута, де загалом також 43% жінок, тоді як у поточному складі відповідних рад – тільки 20%.

Однак, присутність жінок у виборчих списках на рівні 43% не означає, що таке ж представництво буде серед обраних кандидатів та кандидаток.

Перевагу при розподілі місць отримують перші кандидати єдиних виборчих списків партій.


Аналіз 219 виборчих списків, зареєстрованих на вибори до міських рад Вінниці, Краматорська і Бахмута в Донецькій області, Житомира, Запоріжжя, Львова, Одеси, Харкова, Херсона, Хмельницького та Чернівців від різних політичних партій, показав, що лише у 28 випадках (13%) політичні партії висунули жінок «лідерками» єдиних списків.

Зокрема, у Вінниці серед 18 партій, які подали виборчі списки, лише 4 висунули жінок лідерками єдиного списку (22%), у Краматорську – 2 з 12 (17%), у Бахмуті – 1 з 7 (14%), у Житомирі – 4 з 16 (25%), у Львові – 4 з 19 (21%), в Одесі – 2 з 13 (15%), у Харкові – 2 з 16 (13%), у Хмельницькому – 1 з 11 (9%), а у Чернівцях – 2 з 14 (14%). Найменше жінок серед лідерів списків висунули політичні партії у Херсоні – тільки 1 з 21 (5%), а найбільше висунули у Запоріжжі – 5 з 16 (31%).

Також перевагу при розподілі мандатів отримують кандидати, які займають перші місця в територіальних виборчих списках партій. Зокрема, якщо політична партія дотрималась ґендерної квоти, але у її територіальних списках жінки займають нижчі місця у порівнянні з чоловіками, наприклад з 3-5, то їх шанси на обрання значно зменшуються.

Більш глибокий аналіз територіальних виборчих списків вибірки з десяти політичних партій, які подали виборчі списки до вищезгаданих міських рад – «Батьківщина», «Голос», «Довіряй ділам», «Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційна платформа – за життя», «Опозиційний блок», «Свобода», та «Слуга народу» – показав, що хоча партії висунули загалом 43% жінок в списках, у перших трійках територіальних списків жінок 32%, а серед перших кандидатів у територіальних списках – 26%.

Аналіз територіальних виборчих списків вибірки з десяти політичних партій, які подали виборчі списки до обласних рад Вінницької, Житомирської, Запорізької, Львівської, Одеської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та Чернівецької областей показав подібні результатати. Хоча партії висунули загалом 43% жінок в списках, у перших трійках територіальних списків жінок 27%, а серед перших кандидатів у територіальних списках – лише 17%.


Непропорційне розміщення політичними партіями жінок та чоловіків «нагорі» виборчих списків є несприятливим для обрання жінок, які складають 54% населення України, до місцевих рад, та зрештою обмежує вплив жінок на ухвалення важливих для громад рішень.

Ґендерний моніторинг включав аналіз досвіду кандидаток за методикою глибинних інтерв’ю. Аналіз досвіду кандидаток у виборчому процесі відбувається у три етапи: на початковому етапі виборчої кампанії, на її завершальному етапі та після обрання і встановлення результатів виборів. На першому етапі було опитано 42 кандидатки, які проживають у 10 областях: Вінницька, Донецька, Запорізька, Житомирська, Львівська, Одеська, Хмельницька, Харківська, Херсонська та Чернівецька і балотуються у обласні ради, міські ради міст обласних центрів та громади до 10 тис. виборців, а також на посади міських голів від широкого спектру політичних партій, як парламентських так і таких, які мають більший локальний вплив, аніж загальнонаціональний. Половина опитаних респонденток (21) є членкинями політичних партій, половина (21) – ні.

Більшість (93%) респонденток вважають, що саме ґендерні квоти сприяли ширшому висуванню жінок від політичних партій на місцевих виборах. Одна респондентка висловилась, що «якби не квота, то були б одні чоловіки у списку». Втім, кілька респонденток зазначили, що їхня партія постійно керується принципами рівних можливостей для жінок та чоловіків, тому ґендерна квота була би дотримана й без обов’язкової законодавчої норми.

Третина респонденток стикались із виборчим насильством на місцевих виборах. Випадки насилства включали булінг в соціальних мережах та пошкодження агітаційних матеріалів, телефонні дзвінки з погрозами, злам Facebook-сторінки кандидатки та навіть фізичне насильство проти агітаційної групи. За інформацією однієї з респонденток, проти неї застосували чорний PR – поширюючи серед виборців продуктові набори ніби-то від її імені. Кандидатки здебільшого готові до проявів сексизму та виборчого насильства, деякі носять постійно із собою газовий балончик для самозахисту. Окремі партії проводили тематичні роз’яснення із питань можливого виборчого насильства. Загалом респондентки очікували від політичних партій потужнішої методичної підтримки щодо проведення виборчої кампанії, а тим часом займались самоосвітою, брали участь у відкритих конкурсах для проходження навчання від громадських організацій та фондів.

Актуальність ґендерного моніторингу визначена недостатнім представництвом жінок у місцевих радах. Зокрема, за результатами проведеного НДІ аналізу офіційних даних, у складі 982-ох об’єднаних територіальних громад, утворених станом на 22 грудня 2019 року, жінки складають менше ніж 41% серед депутатів місцевих рад та трохи більше, аніж 18% серед голів громад. Для порівняння до початку децентралізації жінок серед депутатів сільських рад було майже 50%, а серед сільських голів – більше 30%.

Український Жіночий Фонд звертає особливу увагу на фактичні можливості для рівної участі жінок і чоловіків у виборах і, зрештою, у прийнятті рішень, що стосуються місцевих громад.
Ключовою у досягненні більш збалансованого представництва жінок у виборчому процесі та в політиці є роль партій. Ґендерний моніторинг стане основою для діалогу з політичними партіями щодо позитивних змін для досягнення ґендерної рівності.

 

Дивіться також

квітень 2021
З 5 по 16 квітня з успіхом пройшли 3-денні онлайн тренінги 21 та 22 Академій Жіночого Лідерства для активних жінок з 7 об'єднаних територіальних громад 4-ої когорти з Чернігівської області. 86 мотивованих представниць й справжніх жінок-лідерок зі Сновської, Корюківської, Ніжинської, Лосинівської, Менської, Сосницької та Новгород-Сіверської ОТГ долучились до участі в Академії Жіночого Лідерства – унікальному компоненті програми DOBRE, що орієнтований на створення нових можливостей для місцевих жінок і вже 4-ий рік поспіль з великим успіхом впроваджується в Україні Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом за підтримки USAID.
квітень 2021
Цьогоріч Хмельницький уперше вийшов на Марш жінок. Це одне з чотирнадцяти міст, які провели феміністичну акцію 8 березня наживо. Що надихає, дивує і змушує замислюватися; як жінки впливають на безпеку і мир у громадах; яким буде Марш жінок через п’ять років? Про це ми запитали Вікторію Пархомець, одну з організаторок дебютного Маршу в Хмельницькому.
квітень 2021
Український Жіночий Фонд оголошує конкурс на вакансії Координаторок/ів Секретаріатів депутатських груп з гендерних питань (ДГГП) у радах Житомирській, Чернігівській міських та Львівській, Одеській обласних.