листопад 2020

Заява №3 за проміжними результатами ґендерного моніторингу на місцевих виборах в Україні 25 жовтня 2020 року

Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом (НДІ) здійснює ґендерний моніторинг місцевих виборів, що відбулись 25 жовтня 2020 року.

Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування.

На основі даних про результати виборів, Український Жіночий Фонд підбиває проміжні підсумки ґендерного моніторингу виборів.

Виборчим кодексом встановлена вимога до партій дотримуватись черговості у списках кандидатів, зокрема в кожній п’ятірці єдиного та усіх територіальних виборчих списків має бути не менше двох кандидатів чоловіків або жінок. Таким чином, ґендерна квота становить 40%. Така норма діє для виборів у громадах із кількістю 10 тисяч і більше виборців, а також для виборів до обласних рад, районних та районних у місті рад.

Квоти як механізм спрацювали, хоча і не так ефективно, як передбачалось.  

Завдяки дотриманню ґендерної квоти у виборчих списках партій було більше жінок. Наприклад, у виборчих списках як до обласних рад, так і до 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута, було в середньому 43% жінок, тоді як на місцевих виборах 2015 року цей показник становив 30% для обласних рад та 32% для міських рад.

Однак, присутність жінок у виборчих списках на рівні 43% не призвела до такого ж представництва серед обраних кандидатів та кандидаток.

Квоти найбільше допомогли жінкам бути обраними та отримати доступ до прийняття рішень в громадах, де ситуація з представництвом жінок була найгірша. До прикладу, в Житомирській та Тернопільській обласних радах, де було по 9,5% жінок,  представництво зросло до 29,7% та 23,4% відповідно. В Ужгородській міській раді, де було лише 8,3% жінок, представництво зросло до 23,7%. В Івано-Франківській та Черкаській міський раді, де було по 9,5% жінок, представництво зросло до 28,6% та 26,2% відповідно.

В радах, де представництво жінок до місцевих виборів 2020 року було відносно вищим, ситуація змінилась не настільки кардинально. Наприклад, в Дніпрі відсоток жінок в міській раді зріс з 20,3 до 26,6.

За попередніми результатами виборів, з обласних рад чи міських рад великих міст представництво жінок досягне 40% лише в одній – міській раді Житомира (40,5%). Позитивний вплив квот був обмежений через формальне ставлення партій.

Причина, чому жінок обрано менше – партії надавали перевагу чоловікам при висуванні перших кандидатів, а також першої трійки кандидатів – як в єдиних виборчих списках, так і в територіальних списках партій. Саме такі позиції є найбільш сприятливими для проходження до місцевої ради.

Зокрема, аналіз 271 виборчого списку політичних партій, зареєстрованих на вибори до усіх 22 обласних рад, показав, що лише у 45 випадках (16,6%) політичні партії висунули жінок «лідерками» єдиних списків. Подібна ситуація у списках до 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута, партії висунули лише 63 жінки (16%) серед 393 «лідерів» єдиних списків.

Більш глибокий аналіз територіальних виборчих списків вибірки з десяти політичних партій, які подали виборчі списки до обласних та вищезгаданих міських рад – «Батьківщина», «Голос», «Довіряй ділам», «Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційна платформа – за життя», «Опозиційний блок», «Свобода», та «Слуга народу» – показав, що хоча партії висунули загалом 43% жінок в списках, у перших трійках територіальних списків до обласних та міських рад жінок 27% та 33% відповідно, а серед перших кандидатів у територіальних списках – тільки 18% та 27% відповідно.

Крім того, зафіксовані випадки порушення квоти з боку партій, як подали до ТВК списки, де квота була порушена, переважно у першій п’ятірці кандидатів -  і на користь чоловіків. Окремі ТВК, попри зобов’язання встановлювати відповідність списків вимогам Виборчого кодексу України, проігнорували порушення і зареєстрували такі виборчі списки.

Наприклад, на виборах до Бахмутської міської ради Донецької області з порушенням квоти був зареєстрований єдиний список партії «За майбутнє». На виборах міської ради Луцька з порушенням зареєстрований список партії «Голос». На виборах до Камінь-Каширської районної ради Волинської області з порушенням зареєстрований список  «Сила і честь». На виборах до Барської міської ради Вінницької області три партії висунули кандидатів із порушенням вимог: «Наш край», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна Партія Олега Ляшка.

Серед можливих причин – недостатня залученість жінок до прийняття рішень при висуванні кандидатур та ухваленні інших важливих внутрипартійних рішень. За результатами моніторингу 2019 року, лише 19% обласних осередків партій очолювали жінки[1].

Непропорційне розміщення політичними партіями жінок та чоловіків «нагорі» виборчих списків було несприятливим для обрання жінок, які складають 54% населення України, до місцевих рад, та зрештою обмежить вплив жінок на ухвалення важливих для громад рішень.

Втім, навіть обмежене застосування квоти мало позитивний вплив на представництво жінок, адже в попередньому складі місцевих рад було вкрай мало жінок – зокрема, в обласних радах було тільки 15% жінок, в міських радах – 20%.

Завдяки ґендерній квоті, партії все ж сформували списки у більш демократичний спосіб, залучивши як членкинь партій, так і лідерок думок місцевих громад.

За попередніми даними моніторингу, до обласних рад Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей обрані 1172 (71,8%) чоловіків та 331 (28,2%) жінок.

До міських рад міст Бахмут, Вінниця, Дніпро, Житомир, Івано-Франківськ, Київ, Львів, Луцьк, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон та Черкаси 824 (69,5%) чоловіків та 251 (30,5%) жінок.

Український Жіночий Фонд закликає політичні партії не зупинятись на дотриманні квоти під час виборів, а більш активно залучати жінок до партійної роботи між виборами, в тому числі до ухвалення рішень та формування партійної політики.



[1] Вибірка з десяти політичних партій: «Батьківщина», «Голос», «Громадянська позиція», «Європейська Солідарність», «Опозиційна платформа – За життя», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Сила і Честь» і «Слуга народу».

Фінальний звіт за результатами ґендерного моніторингу на позачергових виборах народних депутатів України 2019 року.

https://www.uwf.org.ua/news/11720

Дивіться також

грудень 2020
Беззаперечні докази того, що антиґендерні рухи – частина політики «поділяй і володарюй», – містяться в дослідженні «Ґендер чи антиґендер. Хто атакує демократію в Україні?». 17 грудня 2020 року на IX Форумі розвитку громадянського суспільства Український Жіночий Фонд провів дискусію про те, як ґендерні наративи впливають на поведінку й безпеку українців та українок, державну політику і позицію України на міжнародній арені.
грудень 2020
У день свого 20-річчя, 21 листопада 2020 року, Український Жіночий Фонд оголосив про відновлення молодіжної програми «Перший крок до успіху» і початок фандрейзингової кампанії. Перший внесок ми вже отримали – в казковий спосіб. Щоб випустити набір дівчат-лідерок у 2021 році, ми збираємо $50 000. Кожен ваш внесок дозволить нам відібрати до програми більше дівчат і зробити їхній «Перший крок до успіху» впевненішим.
грудень 2020
Український Жіночий Фонд оголошує конкурс швидких грантів для жіночих/феміністичних організацій, які впоралися з безліччю нових викликів, спричинених пандемією, складними форматами роботи та зміною пріоритетів, збільшенням навантаження і розв’язанням непростих задач. Ми хочемо підтримати тих, хто потребує перезавантаження, підсилення стійкості та поповнення енергетичних ресурсів – щоб робота команд у наступному році була злагодженою й ефективною. Для нас це і є найпершою феміністичною цінністю: турбота про себе і одна про одну, підтримка та сестринство.