листопад 2020

Заява №3 за проміжними результатами ґендерного моніторингу на місцевих виборах в Україні 25 жовтня 2020 року

Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом (НДІ) здійснює ґендерний моніторинг місцевих виборів, що відбулись 25 жовтня 2020 року.

Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування.

На основі даних про результати виборів, Український Жіночий Фонд підбиває проміжні підсумки ґендерного моніторингу виборів.

Виборчим кодексом встановлена вимога до партій дотримуватись черговості у списках кандидатів, зокрема в кожній п’ятірці єдиного та усіх територіальних виборчих списків має бути не менше двох кандидатів чоловіків або жінок. Таким чином, ґендерна квота становить 40%. Така норма діє для виборів у громадах із кількістю 10 тисяч і більше виборців, а також для виборів до обласних рад, районних та районних у місті рад.

Квоти як механізм спрацювали, хоча і не так ефективно, як передбачалось.  

Завдяки дотриманню ґендерної квоти у виборчих списках партій було більше жінок. Наприклад, у виборчих списках як до обласних рад, так і до 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута, було в середньому 43% жінок, тоді як на місцевих виборах 2015 року цей показник становив 30% для обласних рад та 32% для міських рад.

Однак, присутність жінок у виборчих списках на рівні 43% не призвела до такого ж представництва серед обраних кандидатів та кандидаток.

Квоти найбільше допомогли жінкам бути обраними та отримати доступ до прийняття рішень в громадах, де ситуація з представництвом жінок була найгірша. До прикладу, в Житомирській та Тернопільській обласних радах, де було по 9,5% жінок,  представництво зросло до 29,7% та 23,4% відповідно. В Ужгородській міській раді, де було лише 8,3% жінок, представництво зросло до 23,7%. В Івано-Франківській та Черкаській міський раді, де було по 9,5% жінок, представництво зросло до 28,6% та 26,2% відповідно.

В радах, де представництво жінок до місцевих виборів 2020 року було відносно вищим, ситуація змінилась не настільки кардинально. Наприклад, в Дніпрі відсоток жінок в міській раді зріс з 20,3 до 26,6.

За попередніми результатами виборів, з обласних рад чи міських рад великих міст представництво жінок досягне 40% лише в одній – міській раді Житомира (40,5%). Позитивний вплив квот був обмежений через формальне ставлення партій.

Причина, чому жінок обрано менше – партії надавали перевагу чоловікам при висуванні перших кандидатів, а також першої трійки кандидатів – як в єдиних виборчих списках, так і в територіальних списках партій. Саме такі позиції є найбільш сприятливими для проходження до місцевої ради.

Зокрема, аналіз 271 виборчого списку політичних партій, зареєстрованих на вибори до усіх 22 обласних рад, показав, що лише у 45 випадках (16,6%) політичні партії висунули жінок «лідерками» єдиних списків. Подібна ситуація у списках до 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута, партії висунули лише 63 жінки (16%) серед 393 «лідерів» єдиних списків.

Більш глибокий аналіз територіальних виборчих списків вибірки з десяти політичних партій, які подали виборчі списки до обласних та вищезгаданих міських рад – «Батьківщина», «Голос», «Довіряй ділам», «Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційна платформа – за життя», «Опозиційний блок», «Свобода», та «Слуга народу» – показав, що хоча партії висунули загалом 43% жінок в списках, у перших трійках територіальних списків до обласних та міських рад жінок 27% та 33% відповідно, а серед перших кандидатів у територіальних списках – тільки 18% та 27% відповідно.

Крім того, зафіксовані випадки порушення квоти з боку партій, як подали до ТВК списки, де квота була порушена, переважно у першій п’ятірці кандидатів -  і на користь чоловіків. Окремі ТВК, попри зобов’язання встановлювати відповідність списків вимогам Виборчого кодексу України, проігнорували порушення і зареєстрували такі виборчі списки.

Наприклад, на виборах до Бахмутської міської ради Донецької області з порушенням квоти був зареєстрований єдиний список партії «За майбутнє». На виборах міської ради Луцька з порушенням зареєстрований список партії «Голос». На виборах до Камінь-Каширської районної ради Волинської області з порушенням зареєстрований список  «Сила і честь». На виборах до Барської міської ради Вінницької області три партії висунули кандидатів із порушенням вимог: «Наш край», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна Партія Олега Ляшка.

Серед можливих причин – недостатня залученість жінок до прийняття рішень при висуванні кандидатур та ухваленні інших важливих внутрипартійних рішень. За результатами моніторингу 2019 року, лише 19% обласних осередків партій очолювали жінки[1].

Непропорційне розміщення політичними партіями жінок та чоловіків «нагорі» виборчих списків було несприятливим для обрання жінок, які складають 54% населення України, до місцевих рад, та зрештою обмежить вплив жінок на ухвалення важливих для громад рішень.

Втім, навіть обмежене застосування квоти мало позитивний вплив на представництво жінок, адже в попередньому складі місцевих рад було вкрай мало жінок – зокрема, в обласних радах було тільки 15% жінок, в міських радах – 20%.

Завдяки ґендерній квоті, партії все ж сформували списки у більш демократичний спосіб, залучивши як членкинь партій, так і лідерок думок місцевих громад.

За попередніми даними моніторингу, до обласних рад Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей обрані 1172 (71,8%) чоловіків та 331 (28,2%) жінок.

До міських рад міст Бахмут, Вінниця, Дніпро, Житомир, Івано-Франківськ, Київ, Львів, Луцьк, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон та Черкаси 824 (69,5%) чоловіків та 251 (30,5%) жінок.

Український Жіночий Фонд закликає політичні партії не зупинятись на дотриманні квоти під час виборів, а більш активно залучати жінок до партійної роботи між виборами, в тому числі до ухвалення рішень та формування партійної політики.



[1] Вибірка з десяти політичних партій: «Батьківщина», «Голос», «Громадянська позиція», «Європейська Солідарність», «Опозиційна платформа – За життя», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Сила і Честь» і «Слуга народу».

Фінальний звіт за результатами ґендерного моніторингу на позачергових виборах народних депутатів України 2019 року.

https://www.uwf.org.ua/news/11720

Дивіться також

квітень 2021
З 5 по 16 квітня з успіхом пройшли 3-денні онлайн тренінги 21 та 22 Академій Жіночого Лідерства для активних жінок з 7 об'єднаних територіальних громад 4-ої когорти з Чернігівської області. 86 мотивованих представниць й справжніх жінок-лідерок зі Сновської, Корюківської, Ніжинської, Лосинівської, Менської, Сосницької та Новгород-Сіверської ОТГ долучились до участі в Академії Жіночого Лідерства – унікальному компоненті програми DOBRE, що орієнтований на створення нових можливостей для місцевих жінок і вже 4-ий рік поспіль з великим успіхом впроваджується в Україні Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом за підтримки USAID.
квітень 2021
Цьогоріч Хмельницький уперше вийшов на Марш жінок. Це одне з чотирнадцяти міст, які провели феміністичну акцію 8 березня наживо. Що надихає, дивує і змушує замислюватися; як жінки впливають на безпеку і мир у громадах; яким буде Марш жінок через п’ять років? Про це ми запитали Вікторію Пархомець, одну з організаторок дебютного Маршу в Хмельницькому.
квітень 2021
Український Жіночий Фонд оголошує конкурс на вакансії Координаторок/ів Секретаріатів депутатських груп з гендерних питань (ДГГП) у радах Житомирській, Чернігівській міських та Львівській, Одеській обласних.