листопад 2020

Жінок у місцевій владі побільшало – але рівно для прохідного балу демократії

Тридцять дві жінки очолять міські громади, однак жодна не керуватиме обласним центром. До обласних рад* обрано 1320 (72%) чоловіків та 370 (28%) жінок. До міських рад двадцяти великих міст** обрано 1064 (70%) чоловіків та 320 (30%) жінок. Третина – мінімальна кількість жінок у місцевих органах влади, допустима в демократичних суспільствах. П’ять років тому, до ухвалення законодавчої вимоги про ґендерні квоти у виборчих списках, жінок було значно менше і серед кандидаток, і серед обраних. Однак до паритетного представництва статей, рівних прав і можливостей для участі в ухваленні рішень у громадах іще далеко. Такі висновки оприлюднила 19 листопада 2020 р. координаторка проєктів Українського Жіночого Фонду Мілена Горячковська на пресконференції «Ґендерні підсумки місцевих виборів від громадського моніторингового проєкту #вибориБЕЗсексизму».

 

«Квоти спрацювали, але не так добре, як хотілося б. Так, за результатами попередніх місцевих виборів жінки отримали всього 15% мандатів в обласних радах (майже вдвічі менше, ніж нині) і 20% – у міських. 2015 року ми бачили 30-32% жінок у виборчих списках – тепер 43%. Але згадаймо, що жінки складають 54% населення України. Саме вони роблять більшу частину роботи на виборах як спостерігачки та членкині виборчих комісій. Але у виборчих списках жінки не серед лідерів, і в органах ухвалення рішень гідно не представлені», – такі попередні висновки ґендерного моніторингу місцевих виборів, що відбулись 25 жовтня 2020 року. Дослідження проводить Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом (NDI) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID у межах програми «Україна: ефективна та відповідальна політика».

 

Є ще законодавча прогалина, яка дозволяє обходити ґендерну квоту. Кандидата реєструють, вносять до першої п’ятірки виборчого списку, а потім він “вибуває”, не бере участь у перегонах. 63% кандидатів на виборах до міських рад м. Києва та обласних центрів, на прізвищах яких у виборчому бюлетені стояв штамп “Вибув” – це жінки. “Наші представниці в регіонах продовжують проводити глибинні інтерв’ю з кандидатками – як з обраними, так і з тими, які посіли не перші місця у виборчих перегонах, у тому числі і щодо дискримінації та насильства під час виборів”, - зазначила Мілена Горячковська.

 

Учасниці пресконференції, представниці жіночих/феміністичних громадських організацій, погодилися з тим, що ґендерні квоти – великий крок до рівноправності жінок і чоловіків, однак це не «чарівна пігулка», яка вилікує суспільство від стереотипів і сексизму. Упродовж виборчої кампанії жінки зіштовхувалися з ґендерними упередженнями і проявами сексизму – це засвідчили звернення на гарячу лінію #вибориБЕЗсексизму. Висміювання і погрози деморалізували кандидаток, змушували змінювати виборчу тактику або сходити з дистанції. Тиск на жінок чиниться і після виборів, жінки подекуди відкликають депутатські мандати.

 

Ґендерні квоти дадуть максимальний ефект лише в тому випадку, якщо партії ставитимуться до них не формально: захищатимуть своїх кандидаток під час виборів, довірятимуть їм керівні, а не лише адміністративні посади, а також спрятимуть тому, щоб роль жінок у громаді була помітнішою. «Непропорційне розміщення політичними партіями жінок та чоловіків «нагорі» виборчих списків було несприятливим для обрання жінок. На виборах до обласних рад у списках політичних партій було 43% жінок, а серед лідерів єдиних і територіальних списків - лише 16% та 21% відповідно», - повідомила Мілена Горячковська.

 

Що ж до суспільства в цілому, то важливо розвивати культуру ґендерної рівності, не дозволяти собі і оточенню нетолерантних висловлювань і дій щодо жінок. Учасниці пресконференції наголошували на тому, що жінкам слід об’єднуватися в боротьбі за свої права, «незалежно від прапорів і кольорів». Кількісного представництва в органах влади і місцевого самоврядування не досить. Голос жінок чують тоді, коли вони солідарні, відстоюють спільні цінності, такі як недискримінація в політиці. Інструментом можуть бути міжфракційні депутатські об’єднання для захисту прав жінок.

 

Український Жіночий Фонд продовжує стежити за оприлюдненням результатів виборів. Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їхнього обрання до органів місцевого самоврядування.

 

* Дані для Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей. Щодо решти областей результати виборів не оприлюднені (станом на період проведення пресконференції).

**Вінниця, Дніпро, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кропивницький, Львів, Луцьк, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон, Черкаси, Бахмут та Краматорськ.

 


Дивіться також

листопад 2020
З 16 по 20 листопада 2020 р. пройшла серія заключних 2-денних онлайн тренінгів 18-20 Академії Жіночого Лідерства для активних жінок з семи нових об’єднаних територіальних громад Франківщини та п’яти громад Тернопільщини.
листопад 2020
Нам сьогодні 20 років! Ми загадуємо бажання і віримо, що разом із вами воно швидко здійсниться.
листопад 2020
Український Жіночий Фонд у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом запрошує жінок-депутаток, очільниць та лідерок громад взяти участь в Академії Жіночого Лідерства. Якщо Ви бажаєте впливати на життя громади, приймаєте рішення як обрана депутатка чи голова громади або маєте бажання бути залученою до прийняття рішень, але відчуваєте, що Вам не вистачає практичних знань, ми запрошуємо Вас на навчання до Академії Жіночого Лідерства (АЖЛ).