грудень 2020

#UnitedWomen: разом проти домашнього насильства

Чи не найрезонансніша подія жіночого правозахисту 2020 року в Україні – справа Ірини Левчук проти України. Мама чотирьох дітей, яка була потерпілою від домашнього насильства і виборола право на повагу до приватного життя і справедливе судочинство аж у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), надихнула багатьох жінок не терпіти, а захищатися.

Першим кроком до перемоги Ірини Левчук стала навчальна програма для юристів та юристок, які відстоюють права жінок. Наприкінці 2018 року у Києві та Страсбурзі група українських правозахисниць вивчала європейську судову практику в справах домашнього насильства і проходила тренінги про те, як подавати такі заяви до ЄСПЛ. Навчальну програму розробили і втілили Український Жіночий Фонд (УЖФ) разом із міжнародною організацією IREX Europe.

Сьогодні, в Міжнародний день прав людини, разом із адвокатками: представницею Ірини Левчук Наталією Бухтою та її менторкою за навчальною програмою УЖФ та IREX Europe Наталією Охотніковою, - ми підготували для вас відповіді на сім найпоширеніших запитань про домашнє насильство і Європейський суд з прав людини.

 

Домашнє насильство: чи однаково тлумачать це поняття українське законодавство і ЄСПЛ?

Ми наближаємося до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) і в нас уже три роки діє закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Є ще низка міжнародних документів, ратифікованих Україною. Однозначно спільним є розуміння таких видів домашнього насильства як:

  • фізичне (це не лише побої, а й ляпаси, стусани, щипання, це коли залишають у небезпеці або не надають допомогу);
  • сексуальне (це не лише зґвалтування, а будь-яке правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи);
  • психологічне (це не лише залякування і переслідування, а й словесні образи, прояви ревнощів – дії, які змушують боятися, принижують і породжують невпевненість у собі);
  • економічне (це не лише позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, а й коли примушують до праці або навпаки – перешкоджають можливості працювати, навчатися, лікуватися).

 

Якщо жінка постраждала від домашнього насильства: алгоритм дій

  1. Визнати, що насильство відбулося. Часто жінки відмовляються називати речі своїми іменами. Або навіть доходять до суду – а там миряться із кривдниками, повертаються додому – і все йде по колу.

  2. Усвідомити матеріальні аспекти проблеми й підготуватися. Коли жінка йде від кривдника, найчастіше з дітьми, їй доведеться самій забезпечувати всі побутові потреби. «Стартовий капітал» нового життя слід накопичити або принаймні подбати про те, щоб не йти навмання в широкий світ (заручитися підтримкою друзів, рідних, соціальних служб або громадських організацій).

  3. Фіксувати і документувати всі факти насильства від моменту усвідомлення, що ваші права порушують. Фотографувати, знімати відео, робити скріншоти, викликати поліцію.

  4. Звертатися по допомогу. Проблема домашнього насильства не «розсмоктується сама по собі». Що довше жінка мовчить, тим більший клубок проблем їй доведеться розплутувати.

 

Коли варто звертатися до Європейського суду з прав людини?

Лише тоді, коли вичерпано ефективні засоби захисту порушеного права в Україні. Коли винесене останнє рішення, яке не можливо оскаржити в національних реаліях. Коли законодавчо не визначено алгоритм подальших дій. Коли немає більше до кого звертатися. Насправді судова практика, яка дасть однозначну відповідь, де межа вичерпності засобів захисту, ще не напрацьована. Справа Левчук проти України – перша у своєму роді. Саме тому потрібно ініціювати більше подібних справ до ЄСПЛ, щоб «пробивати стелю».

 

Водночас слід розуміти, що ЄСПЛ – це НЕ:

  • інстанція, яка скасовує рішення українських судів;
  • панацея у кожній справі;
  • може змусити Україну ратифікувати Стамбульську конвенцію;
  • може виселити кривдника;
  • однаковий розгляд і рішення для заявників, що мають схожі кейси;
  • А ще ЄСПЛ – це нешвидко, незалежно і непередбачувано.
  • ЄСПЛ НЕ бере мит, сплат, судових зборів, туди НЕ треба подавати документи особисто у Страсбурзі.

 

Де шукати юристів, які розуміються на практиці ЄСПЛ?

Для того, щоб правильно скласти заяву до ЄСПЛ та оформити додатки до неї, грамотно діяти, у адвоката повинен бути позитивний досвід представлення інтересів саме в Європейському суді з прав людини. Обираючи адвоката для ЄСПЛ, варто завітати до бази судових рішень https://hudoc.echr.coe.int, знайти українські справи, а в них – рішення й імена представників інтересів. Адвокатський стаж і гонорар в нашому випадку не грають ролі – тут важливі саме специфічні знання і виграні справи в ЄСПЛ. Другий шлях – рекомендації професійних об’єднань, яким довіряєте або заявників, які вигравали справи в ЄСПЛ. На сайтах і форумах, де «продається все», адвоката шукати не варто, якщо для вас важливий результат, а не процес.


Скільки коштує подати і вести справу в ЄСПЛ?

Усі адміністративні послуги Євросуду безкоштовні. Тобто позивач витрачається лише на поштові відправлення і на гонорар юриста. Можна складати заяву і подавати її самостійно, але найімовірніше це призведе лише до втрати часу і можливості звернутися до ЄСПЛ, адже якщо Вам відмовляють - оскарженню дана відмова не підлягає. 

 

Скільки коштує юридичний супровід справ, які подаються до ЄСПЛ?

Фіксованої суми гонорару немає, питання гонорару вирішується індивідуально, зазвичай - виходячи з погодинної оплати. А от скільки годин доведеться оплачувати, залежить від складності справи, обсягу документів, чи були вже подібні справи в Європейському суді з прав людини і від доказової бази. В одному випадку достатньо кількох сторінок, в іншому, як у справі Ірини Левчук, ідеться про чотири томи. 

 

Сьогодні, в Міжнародний день прав людини, ми дякуємо юристкам і громадським активісткам, які об’єднуються, щоб робити світ безпечнішим і справедливішим для жінок і дівчат, які зіштовхнулися з домашнім насильством. Нас підтримують жіночі організації Німеччини, Грузії, Вірменії та України, для яких безсумнівними є: 

- право жінки на вільний вибір;

- необхідність об’єднувати жіночий рух як усередині кожної країни, так і глобально.

 

 

Дивіться також

квітень 2021
З 5 по 16 квітня з успіхом пройшли 3-денні онлайн тренінги 21 та 22 Академій Жіночого Лідерства для активних жінок з 7 об'єднаних територіальних громад 4-ої когорти з Чернігівської області. 86 мотивованих представниць й справжніх жінок-лідерок зі Сновської, Корюківської, Ніжинської, Лосинівської, Менської, Сосницької та Новгород-Сіверської ОТГ долучились до участі в Академії Жіночого Лідерства – унікальному компоненті програми DOBRE, що орієнтований на створення нових можливостей для місцевих жінок і вже 4-ий рік поспіль з великим успіхом впроваджується в Україні Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом за підтримки USAID.
квітень 2021
Цьогоріч Хмельницький уперше вийшов на Марш жінок. Це одне з чотирнадцяти міст, які провели феміністичну акцію 8 березня наживо. Що надихає, дивує і змушує замислюватися; як жінки впливають на безпеку і мир у громадах; яким буде Марш жінок через п’ять років? Про це ми запитали Вікторію Пархомець, одну з організаторок дебютного Маршу в Хмельницькому.
квітень 2021
Український Жіночий Фонд оголошує конкурс на вакансії Координаторок/ів Секретаріатів депутатських груп з гендерних питань (ДГГП) у радах Житомирській, Чернігівській міських та Львівській, Одеській обласних.