квітень 2021

Жінки на місцевих виборах та в політиці: уроки та рекомендації

Ефективність застосування ґендерних квот, вибуття і заміни кандидаток та обраних депутатів, фінансові перешкоди для участі у виборах, випадки сексизму та дискримінації, - досвід участі жінок у місцевих виборах 2020 року підсумовують учасниці виборчого процесу та експертки в царині політики та ґендеру під час круглих столів. Презентації результатів ґендерного моніторингу виборів і дискусії відбуваються у восьми регіонах України впродовж  березня-квітня 2021 року. Харківська подія стала однією із серії заходів у межах проєкту «Ґендерний моніторинг місцевих виборів в Україні», що виконується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом, яку вдалося провести в гібридному форматі та наживо поділитись досвідом і здобутками перед погіршенням епідеміологічної ситуації.

 

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися директорка зі стратегічного розвитку УЖФ Наталія Карбовська та представниця НДІ Тетяна Білявська. Вони наголосили як на важливості нових знань і навичок для жінок, так і на необхідності комплексних змін у виборчому законодавстві, вдосконаленні виборчої системи та посилення ґендерного компоненту в освіті.

 

Харківський досвід місцевих виборів та ґендерних квот без прикрас і купюр 

Результати моніторингу показали позитивний вплив квот, завдяки яким серед кандидатів та обраних депутатів обласної ради Харківської області та міської ради Харкова стало більше жінок. Водночас, моніторинг показав обмежений вплив квот і потребу комплексно розглядати перешкоди для жінок на виборах.

Особистим досвідом депутатства та практичними механізмами протидії стереотипам щодо участі жінок у політиці та місцевому самоврядуванні поділилася депутатка Харківської міської ради Вікторія Белявцева, зазначивши, що жінки володіють потужним арсеналом лідерських якостей і спроможні використовувати якісні підходи до роботи на благо громадськості. За її словами, серед лідерів виборчих списків до Харківської міської ради відсоток жінок був недостатньо високим, тому ґендерна квота сприятиме подоланню структурних бар'єрів для приходу жінок у політику, але до цього потрібно докласти ще багато зусиль.

 

Координаторка Жіночого руху політсили «ЗА МАЙБУТНЄ» на Харківщині Світлана Полуніна вказала на переваги системи квотування для жінок, а також переваги прозорості та відповідальності всередині політичних партій. Політична експертка Олена Бугло наголосила на потребі вдосконалення виборчої системи та вже наявних здобутках від впровадженої системи ґендерної квоти, яка допомогла партіям «відкрити очі» та долучити до своїх команд кваліфікованих жінок.

На думку Громадського омбудсмена із захисту виборчих прав у Харківській області Юрія Чумака, під час виборчих кампаній жінки часто зіштовхуються із ейджизмом та сексизмом, що призводить до негативних наслідків після виборів: жінки стикаються із соціальними бар’єрами, публічним осудом та стереотипами. «Опитування кандидаток у депутатки на місцевих виборах 2020 року на Харківщині продемонструвало позитивну оцінку жінок щодо рівних можливостей брати участь у виборчому процесі, проте на окремі прояви ейджизму та сексизму вказали кандидатки віком 25-35 років. Респондентки наголошували на певних «закидах» стосовного віку та прагнення йти в політику, які здебільшого лунали від виборців старшого покоління на зразок «Потрібно займатись вихованням дітей», «А Ви хоча б заміжні?», «У Вас є сім’я?», - зазначив Юрій Чумак.

 

Від перешкод до можливостей: що варто змінити в законодавстві та виборчих практиках

Обрані депутатки від різних політичних сил та рівнів рад зауважили, що кожен осередок має свої особливості, які потрібно враховувати при балотуванні, проте важливим фактором залишається необхідність навчання для жінок, щоб вміти вистояти у стресових ситуаціях та протистояти тиску. Активістки й досі відчувають брак освітніх програм для підготовки жінок, тому виступили із пропозицією необхідності впровадження ґендерного компоненту в освітні заклади. Так, Наталя Петренко, голова  Шульгинської сільської ради, що у Старобільському районі на Луганщині наголосила на важливості проведення навчальних програм для  потенційних учасниць місцевих виборів, бо саме це допомагає не тільки розвинути вміння побудови стратегії виборчої кампанії, а й навчитись протистояти психологічному тиску та агітаційним кампаніям опонентів. Пані Наталя принагідно згадала про власну участь в Академії Жіночого Лідерства, організованій Українським Жіночим Фондом та Національним Демократичним Інститутом у межах програми "Підтримка жінок-лідерок в Україні" та ті знання протягом навчальної сесії і менторської підтримки, які допомогли їй здобути перемогу у виборах.

 Депутатка Званівської ОТГ на Донеччині Юлія Тимчак поділилась особистим досвідом протидії тиску та відстоювання своїх позицій у судовій справі, наголосивши на важливості впровадження адвокаційних кампаній та тренінгів для жінок, що надають не тільки знання, а й впевненість в собі.

 

 «Система квотування дає можливість рівного доступу жінок до виборчого процесу, проте максимальний ефект від ґендерної квоти стане очевидним тільки тоді, коли партії у своїй внутрішній політиці захищатимуть кандидаток під час виборів та надаватимуть їм змогу брати активну участь у прийнятті рішень. За даними моніторингу, жінки склали 41% у виборчих списках до Харківської міської ради, з яких 28% жінок увійшли до топ-3 територіальних списків, 22% - лідерки територіальних списків, 12,5% - єдиних списків», - наголосила координаторка проєктів УЖФ Мілена Горячковська, озвучуючи результати ґендерного моніторингу виборів. У Харківській області були випадки відмови у реєстрації партіям, які не дотримувалися ґендерної квоти у перших п’ятірках списків.

 Поряд із позитивними тенденціями спостерігалися й проблеми в контексті недосконалого правового поля, , системні причини необрання жінок з ТВО через формальне ставлення партій до залучення жінок (а саме призначення жінок на непрохідні місця в списках; недостатня представленість в першій трійці)  та відсутність механізму заміни кандидатів, які вибувають, кандидатами тієї ж статі.  Так, зокрема, досі немає чіткого механізму реагування на дії партій, яким вдається «обійти» ґендерну квоту шляхом тиску і подальшого «вибуття» кандидата з виборчого списку. Такі випадки особливо простежуються в міських радах великих міст, де, за даними моніторингу, серед кандидатів, які знімають свою кандидатуру до виборів, 62% жінок.  

 

Підсумком заходу стало обговорення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах, а також розробка рекомендації щодо збільшення представництва жінок в місцевому самоврядуванні задля формування паритетної партійної політики. Учасники та учасниці круглого столу визначили, що ініціювання змін у законодавстві стосовно врегулювання технічних недоліків у запровадженні квотування є першочерговим завданням, поряд з яким потрібно продовжити ініціювання навчальних програм із ціллю формування політичної свідомості населення.

 

За словами Наталії Карбовської, проведення круглого столу на дану тематику стало не просто подією, а заходом про майбутнє, що сприятиме розвитку конструктивного діалогу про досвід і напрацювання для подальших позитивних результатів.

Висновки та рекомендації круглого столу будуть включені до підсумкового звіту за результатами моніторингу, в частині рекомендацій щодо реформи виборчого законодавства, партійної роботи тощо.

 

Публікації з попередніми результатами ґендерного моніторингу місцевих виборів:

https://www.uwf.org.ua/news/11916

https://www.uwf.org.ua/news/11934

https://www.uwf.org.ua/news/11940

https://www.uwf.org.ua/news/11944

https://www.uwf.org.ua/news/12053

Круглий стіл пройшов за підтримки проєкту «Гендерний моніторинг місцевих виборів в Україні», що виконується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Україна: Ефективна та відповідальна політика». Український Жіночий Фонд відповідальний за зміст цього матеріалу. Інформація, представлена в матеріалі, не обов’язково відображає погляди USAID, Уряду США або НДІ.

 

Неля Гринишин

Дивіться також

квітень 2021
З 5 по 16 квітня з успіхом пройшли 3-денні онлайн тренінги 21 та 22 Академій Жіночого Лідерства для активних жінок з 7 об'єднаних територіальних громад 4-ої когорти з Чернігівської області. 86 мотивованих представниць й справжніх жінок-лідерок зі Сновської, Корюківської, Ніжинської, Лосинівської, Менської, Сосницької та Новгород-Сіверської ОТГ долучились до участі в Академії Жіночого Лідерства – унікальному компоненті програми DOBRE, що орієнтований на створення нових можливостей для місцевих жінок і вже 4-ий рік поспіль з великим успіхом впроваджується в Україні Українським Жіночим Фондом в партнерстві з Національним Демократичним Інститутом за підтримки USAID.
квітень 2021
Цьогоріч Хмельницький уперше вийшов на Марш жінок. Це одне з чотирнадцяти міст, які провели феміністичну акцію 8 березня наживо. Що надихає, дивує і змушує замислюватися; як жінки впливають на безпеку і мир у громадах; яким буде Марш жінок через п’ять років? Про це ми запитали Вікторію Пархомець, одну з організаторок дебютного Маршу в Хмельницькому.
квітень 2021
Український Жіночий Фонд оголошує конкурс на вакансії Координаторок/ів Секретаріатів депутатських груп з гендерних питань (ДГГП) у радах Житомирській, Чернігівській міських та Львівській, Одеській обласних.