Довіра сприяє змінам. Вінниччина 1325

Коаліція «Вінниччина 1325» сприяла локалізації Національного плану дій 1325, ефективно підвищувала рівень обізнаності щодо ґендерної рівності серед держслужбовців, силових структур, значною мірою активності стосувалися відновлення психоемоційного здоров’я у жінок та чоловіків під час карантинних обмежень. Важко сказати, чи вдалося б досягнути всього цього, якби не міцний місток довіри, який вибудували як усередині коаліції так і між партнерськими організаціями – органами місцевого самоврядування, державної влади, силових структур тощо.

«Я пам’ятаю як усе починалося. Перша зустріч Коаліції. Все так офіційно, формалізовано… Ми провели моніторинг і побачили, що взагалі мало хто розуміється на темі Резолюції. В багатьох із нас відчувалась недовіра до того, що щось можна змінити в цьому напрямку, – каже координаторка Коаліції «Вінниччина 1325» Світлана Ходакова.

Переломним моментом стала діяльність навколо створення прецеденту на рівні міської ради стосовно прийняття політики рівності. І коли учасники і учасниці Коаліції відчули, що це реально, ситуація змінилась, проявилось «ядро» Коаліції і далі саме «ядро» в умовах карантину та комунікаційних обмежень дозволило отримати заплановані результати».

Із кожним із партнерів склалась своя історія побудови довіри. Так ефективна співпраця із органами місцевого самоврядування та державної влади розпочалася ще до проєкту «Рівність заради безпеки». Напрацьований кредит довіри складається із конструктивних пропозицій, розподілу відповідальності та розширення можливостей. Яскраво ілюструють це, наприклад, прийняття Вінницьким обласним центром соціальних служб пропозиції Коаліції додати в плани служби на 2021 рік роботу заходи для збільшення соціальної стійкості різних категорій населення. Це особливо важливо, адже в часи пандемії та карантинних обмежень багато хто відчуває пригніченість, агресію навіть до найближчих людей тощо. Важливим також є репутація створення якісних інформаційних продуктів Коаліції. Зокрема, відеоролики, розроблені під час комунікаційної кампанії були взяті за сприяння департаментів соц- та інформполітики ОДА для показу на обласному ТБ ТК «ВІТА», і ще сьогодні продовжують транслюватися, як соціальна реклама.

Начальниця відділу сім’ї, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Світлана Ярмоленко зауважує: «Рівень довіри до  Коаліції завжди був високим. Коаліція підсилила локалізацію НПД 1325 у Вінницькій області».

Світлана Ходакова розповіла, що на початку співпраці із силовими структурами трохи відчувались формальні стосунки, які не передбачали спільної діяльності заради досягнення мети. Згодом, чим більше залучались до роботи та заходів Коаліції, тим більше настрій змінився на симпатію. Зізнавались, що навіть не знали, що на Вінниччині є об’єднання, яке переймається питаннями участі жінок у секторі безпеки і оборони. «Бачать, що ми можемо вплинути на зміни й це теж мотивує допомагати нам...». Згодом дехто із них, наприклад, керівництво Будинку офіцерів; служба охорони громадського порядку, безпосередньо увійшли до Коаліції.

Пані Світлана згадує фотовиставку до Дня захисниць наприкінці минулого року. Без допомоги представників та представниць сектору безпеки й оборони в умовах карантину зробити її було доволі складно. Однак… саме вони надали приміщення – в місцевому Будинку офіцерів виставка діяла місяць; фахівці МВС знайшли героїнь для зйомки.

«Завдяки коаліції, її діяльності, завдяки членству в Коаліції «Вінниччина 1325» я змогла набути багатьох нових знань та навичок, познайомитись з чудовими людьми та партнерами, які й досі допомагаюсь створювати безпечне середовище у моєму рідному місті», – ділиться старша лейтенантка патрульної поліції у Вінницькій області Олена Вотякова.

Не менш важливим складником довіри є щире бажання змін, чутливість до проблем представників цільових груп національного і регіонального плану дій 1325. Так під час проведення фокус-груп із ВПО, жінками з інвалідністю, родинами учасників АТО, волонтерками, представницями сектору безпеки і оборони організатори бачили як змінюються настрої. На початку зустрічей – стривожені та скептично-налаштовані, а наприкінці – учасники дослідження не хотіли розходитись. «Відчуття того, що їх слухають і чують подарувало надію на те, що зміни можливі», – каже Світлана Ходакова.