Коронакриза – трамплін для жіночого підприємництва

 

Карантин змусив призупинити або скоротити діяльність більшість підприємиць із груп множинної дискримінації, яким Вінницька обласна правозахисна організація «Джерело надії» допомагала відкрити і розвинути власну справу. У середовищі фінансових негараздів і нереалізованості швидко розмножуються інші проблеми. Жінки впадають у депресію, хворіють. «Кризова допомога жінкам Вінниччини - підприємицям, постраждалим від COVID-19», - проєкт, який допоміг понад п’ятдесятьом жінкам створити план виходу з кризи завдяки гранту швидкого реагування від Українського Жіночого Фонду. 

Виклик: допомогти жінкам не втратити і перебудувати бізнес 

«Джерело надії» працює з трьомастами жінками, які постраждали від торгівлі людьми, трудовими мігрантками, внутрішньо переміщеними особами, представницями національних меншин і мешканками сільських територій, малозабезпеченими, одинокими матерями та мамами дітей з інвалідністю, з жінок передпенсійного віку, з безробітними. Їм складно працевлаштуватися, тож виходом стає відкриття власної справи. «Джерело надії» дає необхідні для цього впевненість, знання і супровід фахівців. Близько 80% новостворених жіночих бізнесів стають прибутковими. 

Більшість мікропідприємств пов’язані з торгівлею або сферою послуг – самі ці галузі опинилися в зоні ризику через карантинні заходи. Підприємиці повідомляли, що продажі впали, клієнти відклали на невизначений термін візити або взагалі відмовилися від послуг. Доходу немає – за орендну платити нічим. Через паніку і невизначеність жінки не могли з холодною головою оцінити ситуацію і продумати плани виходу з кризи. 

«Я мама двох діточок, яких виховую самотужки. Ми переселенці, живемо в орендованій квартирі, також повинна сплачувати щомісяця за бізнес-приміщення для перукарського салону. Із початком пандемії прибутків не стало. Чесно кажучи, були думки працювати при «зачинених дверях», але дуже лякали штрафи. Ситуація загострювалася розгубленістю й депресією», - зізнається власниця перукарського салону – учасниця проєкту. 

«Шість років тому, після початку бойових дій на Сході, ми з родиною переїхали з Луганська до Вінниці. Було важко починати на новому місці. Допомагали небайдужі. Знайшли житло. Хлопчики пішли до школи. Чоловік влаштувався водієм на підприємство з виготовлення меблів, а я відкрила невелику майстерню з пошиття та ремонту одягу. Справи йшли непогано, щось навіть удавалося заощаджувати...

Проте все змінилось із початком карантину. Підприємство, на якому працював чоловік, закрилося, робітників відправили у відпустку за власний рахунок на невизначений термін. Моє ательє теж довелося закрити через відповідні постанови уряду. Джерело статків висохло. Заощаджень вистачило заледве на місяць. А далі – невизначеність… Як довго триватиме карантин? На що жити? Чорна безвихідь... Іноді просто руки опускалися», - такі спогади про першу фазу карантину лишились у кравчині. 

 

Рішення: уроки кризового менеджменту, психологічні та юридичні консультації, менторський супровід 

Антикризовий проєкт за фінансування УЖФ допоміг розробити і втілити програму відновлення і стабілізації мікробізнесів для 53-х жінок груп множинної дискримінації. Індивідуальні психологічні та юридичні консультації, вебінари з кризового бізнес-менеджменту і технологій дистанційного спілкування, менторський супровід розроблених рішень швидко дали результат. 

«Ми запропонували підприємицям використати час кризи як трамплін для саморозвитку, долучитися до перерозподілу ґендерних ролей, обдумати нові можливості у власній справі та вчасно зорієнтуватись у трендах, які швидко змінюються», - каже керівниця «Джерела надії» Алла Студілко. 

«Завдяки телефонним консультаціям і вебінарам я зрозуміла, що годі чекати, слід щось терміново змінювати. Але як? Наскільки можливо мій бізнес перевести в онлайн? Порадилася з бізнес-спеціалістами/ками «Джерела надії»… І народилася ідея! 

По відеозв’язку, оцінюю стан волосся клієнтки. Змішую фарбу без оксиду. А потім кур’єрською доставкою відправляю набір: змішана фарба, потрібна кількість оксиду, одноразова накидка, за необхідності пензлик. Після отримання клієнтка під моїм відеонаглядом і керівництвом додає до фарби оксид і наносить суміш на волосся. Результат задовольнив обох! До справи долучається «сарафанне радіо», вайбер-групи – і … запис на тиждень уперед! На завтра в мене клієнтка на стрижку чолки. Удома в неї є тільки ножиці для риби й манікюрні… Будемо вибирати разом, які краще!» - так врятували перукарський бізнес.

«Спершу отримала консультацію психолога. Кожен вебінар додавав упевненості у власних силах. Менторський супровід фахівчині з бізнесу допоміг згенерувати «карантинну» ідею, скласти бізнес-план її втілення, взятися за реалізацію.

Створила групу у вайбері, де запропонувала клієнткам перебрати гардероб. А речі, що потребують ремонту чи корекції за фігурою, відправити мені. Роль кур’єра залюбки погодився виконувати старший син, тож клієнтки заощаджували на доставці. Далі ремонтувала, «підганяла» одяг. Якщо потрібно було, клієнтки знімали з себе мірки, керуючись моїми підказками в скайпі. Готову річ син повертав хазяйці. 

Окрім того, згадала своє колишнє захоплення технікою печворк, клаптикового шиття. Запропонувала клієнткам виготовляти яскраві клаптикові ковдри з неактуальних речей. Моє захоплення принесло мені не лише радість, а й непоганий прибуток. А ще згуртувало нашу родину!» - такі результати проєкту для кравчині. 

Несподіванки антикризового проєкту 


Власниці перукарського салону проєкт підказав ідеї, які урізноманітнюють послуги, відкривають доступ до маломобільних клієнтів, незалежно від епідемічної ситуації. Кравчиня каже, що з таким темпом замовлень скоро доведеться долучати знайомих до власної справи: «Упевнена, що з будь-якої, здавалося б, безвихідної ситуації вихід є. Тільки варто пошукати його».

Бізнес-консультантка проєкту Маргарита Хазіна вважає, що коронакриза стимулювала підприємиць довчитись і переглянути підходи до ведення бізнесу. «Майже ні в кого до тренінгів не було достатньої фінансової подушки, магазини працювали тільки офлайн, власниці мікропідприємств не вміли ефективно взаємодіяти ні з командою, ні з клієнтами, фінансовий облік вели у блокнотиках. Щоб не прогоріти, усе одно довелося би вчитися. Завдяки карантину відбулася шокова терапія». 

Завдяки груповим заходам підприємиці познайомилися, почали створювати колаборації: наприклад, домовилися спільно орендувати приміщення, просувати бізнес у соцмережах. 

Що далі: від реакції на кризу до системних змін


Антикризовий проєкт тривав усього три місяці, однак і швидке реагування було системним, адже ішлося про бізнес. Ментори супроводжують півсотні підприємиць і після завершення проєкту, адже фахові підказки, сторонній погляд і моральна підтримка необхідні на перших етапах втілення нового бізнес-плану. «Джерело надії» передбачає, що 80% учасниць проєкту відновлять дохідність і відкриють нові можливості у своїх бізнесах. 

По навчання і консультації звертаються зазвичай уже тоді, коли є проблеми. Подібна антикризова програма, - курси і мережування, які б знайомили бізнесвумен одну з одною, з новими трендами і можливостями, - час від часу потрібна кожному підприємству для розвитку, навіть коли все стабільно.