Не поставити на паузу громадські організації

Левова частка роботи жіночих організацій – це консультації, навчальні і просвітницькі заходи, побудова партнерств. До пандемії комунікації відбувалися переважно офлайн. Коли живі зустрічі припинилися на невизначений період, Громадська організація «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка» вирішила не йти у тупик, а шукати обхідних шляхів. Надихнувшись онлайн-практиками Українського Жіночого Фонду і вигравши грант швидкого реагування від УЖФ, «Чайка» перезавантажила десять жіночих організацій Рівненської і Луганської областей.

Виклик: перевести ОГС у дистанційний формат 

«Раніше ми й самі не переймались інструментами спілкування. COVID-19 недвозначно пояснив, що без цього ми не виживемо», - каже координаторка проєкту «Зміцнення комунікаційного потенціалу жіночих організацій Рівненської та Луганської областей» Тетяна Мельник.

Ольга Ігнатьєва – членкиня громадської організації «Спілка жінок України» і засновниця «Академії фінансової грамоти» у м. Рівне. Із запровадженням карантину її проєкт із фінансового розвитку жінок і дівчат, що був саме у розпалі, призупинився. Раніше у Ольги не було потреб користуватися сервісами електронного документообігу і платформами для дистанційного проведення зустрічей, навчання, інтерактивної діяльності. Активістка навіть не знала, які інструменти слід опановувати. Самостійні пошуки і навчання тривали би згубно довго, зважаючи на те, що Ольга – ще й мама чотирьох дітей.

Луганські жіночі організації, з якими співпрацює ГО «Чайка», зіштовхнулися з тим, що не можуть навіть забезпечити базові потреби своїх клієнток-мешканок сіл і хуторів поряд із лінією розмежування, адже вони опинилися відрізаними від будь-якого зв’язку і транспортного сполучення. 

Рішення: інструменти онлайн-комунікації

ГО «Чайка» почала з вебінарів, присвячених стратегічним комунікаціям та практикам користування онлайн-інструментами групового зв’язку та масової інформації. Учасниці розробили для своїх активностей план дій, який дозволяв не загубитися під час карантину, показувати щоденну роботу організацій максимально доступно, не робити зайвих рухів у комунікаціях. 

Завдяки участі у проєкті Ольга Ігнатьєва вільно почувається в Zoom, разом із командою працює над документами через інструменти Google. Корисними для роботи тренерки стали навички графічної фасилітації. Ольга зрозуміла, як пояснювати складний матеріал за допомогою схем і символів. Активістка сформувала стратегію просування послуг «Академії фінансової грамотності» в Рівному, вже записує інформаційні ролики і поширює їх через соціальні мережі. 

Учасниці проєкту навчилися самопрезентації в парі, коли один партнер креслить і малює, а другий пояснює словами. Завдяки тому, що вони просто і привабливо можуть пояснити, чим займаються і чого шукають, уже під час навчання сформувалися партнерства. 

Другий блок навчання стосувався жіночого лідерства і протидії домашньому насильству. Ольга Ігнатьєва зізналася, що навіть будучи лідеркою жіночого руху, до цього часу жила під впливом ґендерних стереотипів. Участь у проекті допомогла їй позбутися хибних уявлень про роль жінки в родині і громаді та відчути себе важливою і спроможною творити зміни. Тепер вона переконана, що дії і події визначаються життєвою позицією.

Кожен тренер після навчального заходу залишав учасницям матеріали, які вони продовжують використовувати для роботи і саморозвитку. «У нас під рукою тепер є основи законодавства, конкретні інструменти протидії насильству. Кожна розуміє, де можна допомогти собі самій, а коли потрібне втручання, і яке саме», - коментує Тетяна Мельник.

Несподіванки антикризового проєкту 

Найбільшим викликом для проєкту стали технічні негаразди: перебої з електропостачанням, якість інтернету, різний рівень забезпечення пристроями зв’язку. У низки учасниць техніка застаріла, тому конфліктувала з програмами. 

Водночас проєкт відкрив для ГО «Чайка» ресурси, які раніше не задіювалися. Домовилися про партнерство з обласною молодіжною бібліотекою, яка готова надавати в користування комп’ютерний клас. Онлайн-комунікація дозволила залучити до проєкту представниць інших областей, які раніше не могли приїхати до Рівного. 

«Завдяки тому, що ми вийшли з темою домашнього насильства в інтернет-простір, до нас почало звертатися більше жінок. Тепер наш психолог дає дистанційні консультації. Ми прилаштувалися навіть складати позовні заяви разом із клієнтками, і в нескладних справах вони самостійно можуть захищати себе в суді. Якщо, скажімо, йдеться про розірвання шлюбу, ми надсилаємо клієнтці зразок позовної заяви, вона прописує в ній свої дані, ми перевіряємо, пояснюємо процедуру – і вона подає позов сама, не витрачаючи часу і грошей на адвоката, - розповідає Тетяна Мельник. – Ми почали краще співпрацювати з дільничними поліцейськими і ефективно побудували систему перенаправлення. Нещодавно звернулася мама шістьох дітей: трьох малолітніх виховує сама, а трьох підлітків їй повернули з інтернату, коли почався карантин. Вона не може всіх прогодувати. Ми пояснили, які в неї є права, до яких соціальних служб звернутися по допомогу». 


Що далі: від реакції на кризу до системних змін

«Тепер ми не безпомічні в комунікаціях, - упевнена Тетяна Мельник. – Навіть до карантину не всім було зручно постійно працювати в офісі: хтось далеко живе, комусь ні з ким лишати вдома дітей. Тепер особисті обставини – не перешкода, ми ефективно співпрацюємо і поза офісом».

Ольга Ігнатьєва завдяки проєкту не лише впевнено користується технічними інструментами онлайн-комунікацій: «Я зрозуміла, як себе поводити, як налаштувати співрозмовника та цілу групу на ефективне спілкування. А ще познайомилася з надзвичайно цікавими жінками-лідерками з Рівненщини та Луганщини». 

Карантин зблизив лідерок жіночих організацій із далеких областей. Виявилося: щоб поділитися досвідом і навіть подати грантодавцям спільний проєкт, не потрібно долати сотні кілометрів, орендувати приміщення і витрачати енергію на те, щоб зорієнтуватися в чужому місті. Дистанційні зустрічі стали нормою.