Групи психологічної взаємопідтримки. Вінниця 1325

Вебінар «Конфлікти. Медіація. Миротворчість» з Інною Терещенко

Із березня по травень Коаліція «Вінниччина 1325» планувала провести зустрічі для молоді, які б допомогли їм дізнатись більше про базові поняття ґендерної рівності та як попереджати, протидіяти домашньому та ґендерно обумовленому насильству. Це частина реалізації комунікаційної стратегії за проєктом «Рівність заради безпеки». Однак через обмеження, що спричинила пандемія Covid-19, втілити заплановане стало неможливо. Натомість тема набула ще більшої актуальності. Вже на початок карантину через ізоляцію зросли рівень конфліктності в сім’ях та напруженості в стосунках з рідними. Отож учасники та учасниці Коаліції почали шукати шляхи відповіді на новий запит – допомоги цільовим групам жінок, в тому числі вразливим, а також їхнім родинам: надати їм емоційну підтримку, спілкування з представниками іншого (не родинного) середовища, психологічні поради щодо вирішення конфліктів та їх попередження.  

Таким інструментом реагування на потреби та виклики стала група емоційної підтримки, яка діяла у ФБ-мережі із квітня по серпень.

«Карантин став справжнім випробуванням для моєї сім'ї: мого емоційного стану, стосунків із чоловіком. Я навіть не могла уявити собі, що людина, яку ти кохаєш, може так сильно дратувати», – зазначає одна із учасниць групи емоційної підтримки. 

«Діти перестали слухати мене і кожного разу, коли я намагалася вплинути на їхню поведінку, ставало ще гірше. Між нами виникало непорозуміння, яке закінчувалося щоразу скандалом. З часом я помітила, що діти почали копіювати мою поведінку. Вони стали більш агресивними», – говорить інша учасниця групи.

У групі емоційної підтримки тренерки, психологині розглядали ті проблеми, з якими стикаються жінки, їхні сім’ї кожного дня: цілі й цінності, пошук причин, проблем і шляхів  вирішення, обмін досвідом та практиками, що поширені у родинах учасниць.

Під час вебінарів переглядали уривки з кінофільмів, обговорювали поведінку акторів, проводили аналогії з власною поведінкою

Згодом потреби учасниць змінилися і відповідно реагування на них теж. «Ми намагались підтримувати людей, гнучко адаптуватись до змін в їхньому житті, в спілкуванні з сім'єю, колегами, друзями, партнерами», – розповідає комунікаційна координаторка проєкту у Вінницькій області Любов Жерновська.

Окрім того, з’явилася потреба в глибокому розумінні причин конфліктів того, що приносить нам біль, страждання, як їх можна уникнути чи вирішити. У цьому допоміг цикл вебінарів від психологів Михайла і Галини Городок. Наталія Шушкевич висвітлили проблему конфліктів та їх попередження з точки зору ненасильницького спілкування. Теми надзвичайно актуальні, адже здатність подолати і попередити конфлікти в міжособистісному спілкуванні підвищує загальний рівень безпеки, відкриває можливість створювати і підтримувати безпечний простір в громаді, єднатися для протистояння зовнішнім ризикам.

Знімок екрану з вебінару з Галиною і Михайлом Городок.

Резолюція 1325 «Жінки. Мир. Безпека» наполягає на посиленні участі і ролі жінок у вирішенні конфліктів. Необхідно мати відповідні компетенції для результативності переговорів, згладжуванні конфліктів. 

Діяльність групи завершилась циклом діалогових зустрічей «Конфлікти. Медіація. Миротворчість». Спікеркою цих зустрічей була Інна Терещенко, керівниця Одеської групи медіації, членкиня правління National Association of Mediators of Ukraine, керівниця Center of Leadership, ONU.

Участь брали і представники поліції – члени Коаліції.

Група емоційної підтримки, створена на початку карантину, чутливо підходила до потреб учасниць. Протягом усього існування, вона тричі змінила тематичні акценти занять:

1) Середовище емоційної підтримки (я і моя родина);

2) Середовище, як відповідь на потребу у формуванні усвідомленої поведінки щодо шляхів подолання конфліктних ситуацій ненасильницькими методами (я – моя родина – ближнє оточення);

3) Медіація як інструмент миротворчості (я – моя родина – ближнє оточення – моя країна - дальнє оточення);

Більше 200 учасників та учасниць групи посилювали свій емоційний інтелект і сама група, як організм, трансформувалася, розвивала свої навички і вміння.

«Я вже довгий час перебуваю в депресії з-за конфлікту з близькою людиною, від цього, напевно, змінюється моя поведінка і я відчуваю себе у стані конфлікту на роботі і вдома. Для людей мій стан непомітний, це від того, що я намагаюсь приховати свою злість чи непевність за посмішкою, за привітним виразом обличчя. «Найбільша нагорода за прагнення бути хорошою дівчинкою – депресія»... – відзначила одна із учасниць. – Чим ця група корисна, тим що дозволяє відверто поглянути на себе, не соромлячись своїх почуттів. «Перестаньте лікувати інших – почніть лікувати себе»... Після цих зустрічей декілька днів відчуваю полегшення, як нібито щось відпускає моє серце, поступово вчуся спілкуватися з людьми з задоволенням».

Світлана ХОДАКОВА,

координаторка проєкту «Рівність заради безпеки» у Вінницькій області